Жіноче обличчя Служби порятунку: Історія Лариси Борисенко - волонтерки із 35-ти річним кінологічним стажем
За доброю традицією цієї суботи продовжуємо знайомити суспільство із жінками, які щодня дбають про нашу з вами безпеку. Хоч сьогоднішня героїня і не має на плечах зірочок та не вдягає форму рятувальниці — вона має безпосереднє відношення до великої родини Служби порятунку. Пані Лариса — волонтерка. А ще — керівниця Павлоградського пошуково-рятувального загону «Антарес», інструкторка з підготовки рятувальних собак вищої категорії та суддя з пошуково-рятувальної служби Міжнародної категорії. За покликом серця 35 років свого життя жінка присвятила благородній справі — тренуванню службових собак.
Лариса розповідає, що бажання навчати саме пошуково-рятувальних собак виникло 14 років тому. У 2004 році вона зіткнулася з ситуацією, яка визначила для жінки новий напрямок кінології - рятувальний. “Телефонний дзвінок, в трубці схвильований голос: “Чув, що у вас є хороша собака, яка працює по сліду. Будь ласка, допоможіть знайти батька!”. На той момент, ми з моєю першою бельгійською вівчаркою Чокою тільки-но здали комплексні заліки. Я пояснила, що собака молода, працювала тільки по спортивному сліду і ніколи – по реальному, але людина на тому кінці дроту тихо вимовила: “Ви просто спробуйте. В будь-якому випадку, я буду вам вдячний. Адже це шанс!”. І ми з Чокою вирушили на пошуки людини”, - згадує Лариса. Собака одразу ж взяла слід: привела до води і лягла на береговій лінії. Викликали водолазів... Все ж, Чока не помилилася. З тих пір емоції від пошуку, почуття відповідальності, спілкування з близькими потерпілого, бажання допомогти — вже не покидали жінку.
Починаючи з 2008 року вона разом із колегами готували собак у напрямку пошуково-рятувальної роботи. У Дніпропетровській області на той момент це був єдиний загін, який займався пошуком зниклих людей і його залучали до роботи за договором із ДСНС. За цей час підготували близько 20 собак, із них 15 — міжнародного класу Б. Саме у павлоградців була перша атестована собака, яка змогла представити Україну на Чемпіонаті світу собак-рятувальників Міжнародної організації рятувальних собак (ІРО) у 2010 році.
Сьогодні Лариса Борисенко також має унікального, підготовленого і навченого напарника - бельгійську вівчарку малінуа Спаркі. Особливість Спаркі полягає у тому, що це перший в Україні собака, який здатен розшукувати тіла загиблих під шаром землі завтовшки до двох метрів. Разом вони проводять пошукові роботи на Донбасі у складі пошукових груп «Евакуації 200». Адже рідних людей завжди чекають з війни... Навіть мертвих.
Однак, не зважаючи на всі труднощі, Лариса впевнено рухається вперед: той накопичений багаж унікальних знань і напрацювань допомагає її команді у підготовці нових вихованців, які також будуть залучені в майбутньому до важливої місії у зоні бойових дій на Сході України.
В свою чергу обіцяємо, що і надалі будемо розповідати захопливі історії про жінок, які своїм прикладом надихають українок на нові звершення та додають упевненості у власних силах.
