ГоловнаДовідка за квартал31 Грудня, 2015р.
 Версія для друку

Інформаційно-аналітична довідка про надзвичайні ситуації в Україні, що сталися впродовж 2015 року

Опубліковано: 31.12.2015, 23:59



Повернутися Огляд статистики

У 2015 році в Україні зареєстровано 148 надзвичайних ситуацій (далі – НС), які відповідно до Національного класифікатора «Класифікатор надзвичайних ситуацій»
ДК 019:2010 розподілилися на:

Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 242 особи (з них 40 дітей) та 962 – постраждало (з них 422 дитини). 

  

  

Рис. 1 Динаміка виникнення надзвичайних ситуацій на території України упродовж 1997-2015 років

За масштабами надзвичайні ситуації, що виникли у 2015 році, розподілилися на:

Порівняно з аналогічним періодом 2014 року загальна кількість НС у 2015 році збільшилася на 3,5% (збільшення сталося за рахунок зростання понад 30% кількості НС природного характеру). Збільшення на 41,5% кількості постраждалих в НС у 2015 році сталося за рахунок зростання їх частки в НС, пов’язаних із інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, а також НС соціального характеру (спричиненої противоправними діями терористичного спрямування, що здійснюються незаконними воєнізованими формуваннями на території Донецької та Луганської областей).

У 2015 році зареєстровано найменшу кількість загиблих у НС та найменшу кількість НС техногенного характеру за весь період спостережень 1997-2015 років.

За видами упродовж 2015 року серед НС техногенного характеру переважали НС унаслідок пожеж та вибухів – 18% загальної кількості НС (разом з цим,  загальна кількість НС зменшилася на  16%), а серед НС природного характеру – медико-біологічні НС – 22% (причому у 2015 році зареєстровано зростання більш ніж у 3 рази кількості НС, пов’язаних із інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин). Разом з цим, упродовж 2015 року спостерігається збільшення майже в 2 рази кількості НС, пов’язаних із пожежами в природних екосистемах, на 65%  – кількості НС у системах життєзабезпечення та 50% – кількості НС, унаслідок пожеж у будівлях та спорудах житлової призначеності.
За усіма іншими видами НС спостерігається тенденція до зменшення кількості НС.

Таблиця 1

Кількісні показники надзвичайних ситуацій та  пожеж,
що виникли у 2015 році, порівняно із 2014 роком

У регіональному розрізі найбільшу кількість НС упродовж 2015 року зафіксовано у м. Києві (14 НС) та Київській області (13 НС). На території Харківської та Чернігівської областей зареєстровано по 9 НС, а на території Полтавської області – 8 НС. У Донецькій, Одеській, Миколаївській та Сумській областях виникло по 7 НС, у Волинській – 6 НС. На території Вінницької, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Житомирської, Тернопільської та Черкаської областей обліковано по 5 НС, у Львівській, Херсонській, Хмельницькій та Чернівецькій областях зареєстровано 4 НС, у решті областей України сталося по 2 – 3 НС (рис.2).

  

Рис. 2 Розподіл кількості надзвичайних ситуацій,що виникли в регіонах України у 2015 році

Порівняно із 2014 роком, у Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Києві зафіксовано зростання кількості НС, натомість у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Львівській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Херсонській та Хмельницькій областях їх кількість зменшилася, а у решті областей – не змінилася.

Найбільшу кількість загиблих в НС (42 особи) зареєстровано у Донецькій області (переважна більшість з яких загинули унаслідок НС державного рівня у м. Маріуполі, пов’язану із противоправними діями терористичного спрямування).

Найбільшу кількість постраждалих в НС (177 осіб) зареєстровано у м. Києві (переважна більшість з яких постраждали внаслідок НС медико-біологічного характеру).

НС державного рівня зареєстровано:

НС регіонального рівня зареєстровано:


Повернутися НС природного характеру

Протягом 2015 року виникло 77 НС природного характеру, що на 30,5 % більше, ніж у 2014 році. Збільшення загальної кількості НС природного характеру проти кількості НС цього класу у 2014 році пов’язане із збільшенням частки медико-біологічних НС, а саме НС унаслідок інфекційної захворюваності тварин, крім цього, 2014 рік відзначився відсутністю гідрометеорологічних НС.

За видами надзвичайні ситуації розподілилися наступним чином:

За масштабами НС природного характеру віднесено до:

Унаслідок НС природного характеру у 2015 році загинуло 22 особи (з них 6 дітей) та постраждало – 697 осіб (з них 410 дітей). Порівняно з 2014 роком
кількість людей, які загинули, зменшилася на 12 %, а кількість постраждалих, навпаки – збільшилася на 42 %, упродовж 2014 року загинуло 25 осіб (з них
4 дітей) та постраждало 492 особи (з них 220 дітей). Як і у попередні роки, всі загиблі - від отруєння токсичними та іншими речовинами, більшість постраждалих – від інфекційних захворінь та отруєнь токсичними та іншими речовинами (7 осіб постраждало внаслідок метеорологічної НС у Волинській області). Збільшення кількості постраждалих людей пояснюється резонансною НС, пов'язаною із отруєнням людей у результаті споживання неякісної питної води у м. Києві у січні (місцевого рівня), внаслідок чого постраждало 148 осіб, з них 115 дітей. Надзвичайну ситуацію спричинило забруднення питної води стічними водами внаслідок утримання у незадовільному стані комунального водопроводу
ПАТ АК «Київводоканал».

Таблиця 2

Кількість НС природного характеру,
 що сталися у 2015 році, пор
івняно з 2014 роком

Вид НС

Кількість НС

Загинуло людей

Постраждало людей

 

2014 рік 

2015 рік 

2014 рік

2015 рік

2014 рік

2015 рік

Геологічні НС

0

2

0

0

0

0

Метеорологічні НС

9

2

3

0

3

7

Гідрологічні НС морські

1

0

0

0

0

0

Гідрологічні НС поверхневих вод

1

1

0

0

0

0

НС, пов'язані з пожежами в природних екологічних системах

6

13

0

0

0

0

Медико-біологічні НС

42

59

22

22

489

690

ВСЬОГО НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

59

77

25

22

492

697

За статистичними даними у звітному році найбільшу кількість НС природного характеру зареєстровано у Київській, Чернігівській областях та у м. Києві (по 8 НС); у Волинській області виникло 6 НС; у Полтавській, Сумській та Харківській областях – по 5 НС; у Вінницькій, Житомирській, Івано-Франківській, Одеській, Рівненській та Хмельницькій областях – по 3 НС; у Дніпропетровській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Тернопільській та Чернівецькій областях – по 2 НС; у Закарпатській та Черкаській областях – по 1 НС; на території Запорізької, Донецької та Луганської областей НС природного характеру не зареєстровано.

Загальною особливістю погодних умов зимового періоду була переважно аномально тепла та волога погода (лише у грудні спостерігався недобір опадів на переважній території країни), весняні місяці відзначались нестійким температурним режимом та нерівномірним розподілом опадів по території країни.

Березень на переважній території України видався вологим та аномально теплим, а квітень та травень відзначались нестійким температурним режимом та нерівномірним розподілом опадів як по території країни, так і в часі.

Перший літній місяць також характеризувався нестійким температурним режимом та вкрай нерівномірним розподілом опадів по території країни, липень видався жарким та посушливим (загалом середньомісячна температура була на 1-3 градуси вищою за норму, а розподіл опадів, які частіше мали зливовий характер, був дуже нерівномірним).

Найбільш несприятлива була перша декада місяця у північно-західній частині країни, коли 8 липня внаслідок складних погодних умов, що супроводжувались поривами сильного шквального вітру та випаданням опадів у вигляді дощу, сталося відключення від електропостачання 32 населених пунктів у дев’яти районах Волинської області, пошкоджено дахи понад 70 житлових будинків та 40 об’єктів соціального та господарського призначення, пошкоджено посіви сільськогосподарських культур на площі понад 4,5 тис. га, що призвело до виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня.

Ще одна метеорологічна НС місцевого рівня виникла у вересні в Бершадському та Чечельницькому районах Вінницької області, коли внаслідок сильного дощу та шквальних поривів вітру сталося знеструмлення населених пунктів, часткове пошкодження покрівель приватних житлових будинків, об'єктів господарської та соціальної сфери, повалено дерева, пошкоджено врожай. Найбільш постраждали:

- Бершадський район: пошкоджено 1737 покрівель житлових будинків (в т.ч. 32 багатоквартирних) та 28 об'єктів соціальної сфери; в 6-ти с/г підприємствах пошкоджено врожай кукурудзи на площі 1530 га, 280 га соняшника частково; зруйновано  склад з металопрофілю на площі 1500 м кв; на будівлях с/г підприємств пошкоджені шиферні покрівлі (4720 листів); повалено 808 дерев (в приватному секторі та на шляхах сполучень); в м. Бершадь припинялось водопостачання;

- Чечельницький район: пошкоджено 35 покрівель житлових будинків, 4 об'єктів господарської та соціальної сфери; повалено більше 450 дерев.

Жовтень в Україні видався переважно сухим, а листопад – теплим, але з надмірною кількістю опадів на переважній території країни. Найбільш несприятливі погодні умови спостерігались протягом другої та третьої декад листопада. Внаслідок сильних та дуже сильних дощів 20-25 листопада на річках Карпат сформувався дощовий паводок висотою 0,4-2,6 м. Під час проходження піків паводку вихід води на заплаву спостерігався лише на р. Опор у створі гідрологічного поста Сколе (Львівська область). Найбільш небезпечним за наслідками був паводок на річках Закарпаття, де загальна амплітуда підвищення рівнів води на притоках р. Тиси, р. Ужі та р. Латориці становила 0,6-2,7 м, у нижній течії р. Боржава - до 4,3 м, на Тисі - 2,9-7,7 м. При проходженні піків паводку на р. Тересві біля Нересниці рівні води досягли небезпечних відміток, на р. Тисі біля Тячева і Хуста, на р. Боржаві біля Верхніх Ремет до 0,4-0,6 м перевищувалися небезпечні відмітки підтоплення. На багатьох ділянках річок вода виходила і затоплювала заплаву. Внаслідок шкідливої дії річок, формування значного місцевого стоку відмічалися підтоплення домогосподарств населених пунктів (східна частина області), заплавних сільськогосподарських угідь, виникли зсуви ґрунту, пошкодження автодорожніх та гідрозахисних споруд, що призвело до виникнення НС регіонального рівня (сума завданих збитків близько 25 млн. гривень).

Порівняно із 2014 роком кількість пожеж в природних екосистемах збільшилась у 2,2 раза. Мінливі погодні умови теплої пори року не сприяли збереженню показника надзвичайної пожежної небезпеки на більшості території країни на тривалий строк, але перша НС в природних екосистемах зафіксована вже у квітні, остання – у листопаді.

Всього упродовж року виникло 13 НС, пов’язаних із пожежами в природних екосистемах: 6 НС торф’яних, 4 НС польових, 2 НС лісових та 1 НС, пов’язана із пожежею в природних екосистемах. Найбільша кількість пожеж (4 НС) зареєстрована на території Київської області, три з них виникли на території комплексу лісового господарства "Чорнобильська пуща" у Зоні відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення (2 НС місцевого, 1 НС об’єктового рівня). У першому випадку (квітень) лісова пожежа охопила площу близько 320 га, у другому (червень) – загорання сухої трави та очерету, яке розповсюдилося окремими осередками на площі близько 130 га, призвело до пожеж трав'яного настилу та лісової підстилки, а також до загоряння та тління торфовищ на зазначеній території. Лісова пожежа, що виникла в серпні охопила площу близько 60 га окремими осередками.

Резонансною особливістю пожежонебезпечного періоду звітного року стали пожежі на торфовищах. У серпні на території чотирьох районів Волинської області виникли загоряння торфу на загальній площі 123 га осередками, які були об’єднані у надзвичайну ситуацію місцевого рівня. Ще одна НС місцевого рівня виникла на територіях чотирьох районів Київської області, де було виявлено 26 осередків торф'яних пожеж загальною площею 122 га.

Три з 6 НС виникли на території трьох районів Полтавської області у період з 16 по 19 жовтня (всі – об’єктового рівня) та розповсюдились на загальній площі більше 200 га. Ще одна НС об’єктового рівня, внаслідок горіння торфу виникла у листопаді на території урочища Трубіж, біля с. Данівка, Козелецького району Чернигівської області (загальна площа пожежі окремими осередками склала 195 га).

Упродовж липня-вересня у більшості областей країни переважала висока та надзвичайна пожежна небезпека (4-5 клас), що сприяло виникненню пожеж на сільськогосподарських угіддях. Надзвичайні ситуації, пов’язані із пожежами польовими виникли 25-26 липня у Харківській та Тернопільській областях:

Всі польові пожежі досягли об’єктового рівня.

Упродовж 2015 року виникло 2 геологічні НС (обидві об’єктового рівня). У квітні внаслідок тривалих дощів у с. Новосільське Ренійського району Одеської області виникла НС об’єктового рівня, пов’язана з підняттям рівня ґрунтових вод (підтопленням). В зону підтоплення потрапило 204 приватних домоволодінь, у яких проживає понад 600 мешканців села. Ґрунтовими водами заповнені підвали, криниці, вигрібні ями та каналізації, житлові будинки, присадибні ділянки та теплиці. У зв'язку з неможливістю проживання у власних будинках, мешканців було розселено у місцях тимчасового проживання.

У грудні відбувся зсув ґрунту з частковим руйнуванням підпірної залізобетонної стіни на прибудинковій територїї 13-ти поверхового житлового будинку № 14 по проспекту Червонозоряному у Солом'янському районі м. Києва, що спричинило надзвичайну ситуацію. Зсувом зруйновано гаражі обслуговуючого кооперативу "Спутник". Здійснено відселення мешканців житлового будинку (83 особи), видалення аварійних дерев, розчищення території, проведено геодезичні обстеження, та ведеться спостереження за станом будівельних конструкцій.

Протягом 2015 року виникло 59 медико-біологічих НС, що на 40,5 % більше проти показників 2014 року (у 2014 році виникло 42 НС цього виду): 27 НС спричинені інфекційною захворюваністю людей, 13 НС – отруєнням людей та 19 - інфекційною захворюваністю сільськогосподарських тварин.

Внаслідок медико-біологічних НС загинуло 22 особи (з них 6 дітей) та 690 осіб постраждали (з них 220 дітей). Кількість людей, які загинули, залишилась на рівні показників минулого року, а кількість постраждалих збільшилась на 29, упродовж 2014 року загинуло 22 особи (з них 4 дітей) та постраждало 489 осіб (з них 220 дітей).

Упродовж року виникло 27 НС, пов’язаних із небезпечними інфекційним хворобами (1 НС місцевого, решта  – об’єктового рівня), в яких загинуло 2 особи (з них 1 дитина) та постарждало 472 особи (з них 246 дітей).

НС місцевого рівня сталася у селі Левків Житомирського району Житомирської області після святкування весілля 18-19 липня, що відбулося в місцевому кафе " У Тичини". Всього захворіло на гостру кишкову інфекцію 68 осіб (на весіллі були присутні близько 200 людей).

Найбільша кількість НС цього виду зареєстрована у м. Києві – 6 НС, внаслідок чого загинуло 2 особи (з них 1 дитина) та постраждало 28 осіб (з них 17 дітей). Надзвичайні ситуації із смертельними наслідками пов’язані у одному випадку із захворюваністю на малярію, у другому – (загинула 1 дитина) із блискавичною формою менінгококової інфекції – менінгококцемію.

Найбільшу кількість постраждалих відмічено у Вінницькій області – лише в 1 НС з діагнозами: "гострий гастроентероколіт неясної етіології", "гостра кишкова інфекція", "гострий ентерит та ентеровірусна інфекція" госпіталізовано 94 студенти Гайсинського медичного коледжу (з них 63 неповнолітні). Фахівцями Держсанепідслужби області проведено комплекс необхідних протиепідемічних заходів із локалізації осередку спалаху. Проби питної води, відібраної із адміністративного корпусу Гайсинського медичного коледжу та гуртожитку №1, відповідають санітарним вимогам за мікробіологічними показниками та не відповідають за санітарно-хімічними (загальна жорсткість води). Причина НС - вживання неякісна питна вода та  ротавірусна інфекція.

Захворювання людей на небезпечні інфекційні хвороби: дизентерію та інші гострі кишкові інфекційні захворювання виникає упродовж усього року у будь-якому регіоні, але, традиційно, більша їх частка трапляється у весняно-літній період (16 НС із 27 НС на інфекційні захворіння). Типовими причинами цих НС стали грубі порушення та недоліки в дотриманні санітарного законодавства щодо обробки та приготування їжі, а також недотримання правил особистої гігієни та порушення технологічного процесу приготування їжі.

Із 13 НС з отруєння людей, 6 випадків пов'язані з отруєнням чадним газом (всі - місцевого рівня), внаслідок чого, у Вінницькій, Дніпропетровській (2 НС), Кіровоградській, Харківській та Хмельницькій областях у січні – квітні та жовтні-грудні загинуло 20 осіб (з них 5 дітей). Причинами цих НС стали порушення експлуатації газового та пічного опалення.

Решта НС виникла унаслідок отруєння людей неякісними продуктами харчування та неякісною питною водою, а саме, в Івано-Франківській області впродовж квітня-травня зареєстровано 3 НС (всі - об’єктового рівня) через ботулізм (постраждало 4 особи, з них 1 дитина); у м. Києві в результаті споживання неякісної питної води у січні (місцевого рівня) постраждало 148 осіб, з них 115 дітей; у вересні від гострого отруєння продуктами харчування постраждало 50 осіб (з них 43 дитини) у Чернівецькій області та внаслідок вживання солодощів, які виготовлені в домашніх умовах із порушенням технології приготування постраждало 15 осіб (з них 4 дітей) у Хмельницькій області. Всього, внаслідок отруєнь продуктами харчування та питною водою отруїлося 218 осіб (з них 164 дитини).

У 2015 році, порівняно із 2014 роком, у 3,8 раза зросла кількість НС, пов'язаних з окремими випадками екзотичних та особливо небезпечних інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин – «Африканська чума свиней» (АЧС) - 19 НС, тоді, як у 2014 році виникло 5 таких НС, а у 2013 році їх не було зафіксовано взагалі. На сьогоднішній день відмічається велике розповсюдження АЧС в усіх регіонах України. Навесні інфекційна хвороба була зафіксована у Київській та Чернігівській областях, влітку поширилась на Рівненську, Житомирську, Сумську та Полтавську, а восени досягла Черкаської, Миколаївської та Одеської областей. Таким чином, більшість північних областей страждають на АЧС, а наприкінці року хвороба досягла центральних та південних областей. Так, найбільша кількість НС цього виду зареєстрована в Київській, Чернігівській та Сумській областях (по 4 НС), 3 НС у Полтавській, та по 1 НС у Житомирській, Рівненській, Черкаській, Миколаївській та Одеській областях.

Найбільш масштабні  надзвичайні ситуації (регіонального рівня) було зареєстровано:

Епізоотична ситуація з АЧС залишається надзвичайно напруженою. Зміни, які відбулися в епізоотичній ситуації щодо захворюваності свиней в сусідніх з Україною державах, потребують додаткового вжиття заходів з профілактики та недопущення занесення збудника цього захворювання на територію країни.


Повернутися НС техногенного характеру

У 2015 році зареєстровано 63 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що майже на 15% менше порівняно 2014 роком і є найменшою кількістю таких НС починаючи з 1997 року.

Внаслідок цих НС загинуло 156 осіб (з них 25 дітей) та 133 особи (з них
1 дитина) – постраждало.
Порівняно із 2014 роком кількість загиблих в НС техногенного характеру зменшилася на 35%, а постраждалих – зменшилася на 28,9% (у 2014 році в 74 НС техногенного характеру загинуло 239 осіб та 187 – постраждало).

За масштабами надзвичайні ситуації техногенного характеру, що виникли у
2015 році, розподілилися на:

У територіальному розрізі у 2015 році найбільший техногенний ризик проявився у Донецькій, Запорізькій, Київській, Миколаївській областях та м. Києві, на території яких зареєстровано від 5 до 6 НС. У Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Луганській, Львівській, Одеській, Сумській, Тернопільській та Черкаській областях зберігалися середні ризики виникнення НС техногенного характеру. На територіях цих регіонів у 2015 році сталося по
2 - 3 НС техногенного характеру. У Волинській, Івано-Франківській та Кіровоградській областях впродовж 2015 року не зареєстровано жодної НС техногенного характеру, у решті областей України зареєстровано по 1 НС цього класу.

Найбільшу загрозу життю і здоров'ю людей та найбільш трагічні наслідки у 2015 році, як і в попередні роки, мали НС на транспорті, особливо на автомобільному, а також НС, пов'язані із пожежами і вибухами. Разом з цим, кількість таких НС та кількість загиблих і постраждалих в них людей у 2015 році зменшилася, виключенням є лише  НС, пов’язані із пожежами та вибухами у будівлях та спорудах житлової призначеності (кількість яких збільшилася на 15%, а кількість загиблих в них людей зросла на 4%).

Головними причинами виникнення НС техногенного характеру у 2015 році залишаються: порушення правил дорожнього руху, незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, ігнорування вимог пожежної безпеки тощо.

                                                      Таблиця 3

Кількість НС техногенного характеру,
 що сталися у 2015 році, порівняно з 2014 роком

Вид НС

Кількість НС

Загинуло людей

Постраждало людей

2014 рік

2015 рік

2014 рік

2015 рік

2014 рік

2015 рік

НС унаслідок аварій чи катастроф на транспорті

19

14

77

53

100

74

НС унаслідок пожеж, вибухів

47

40

152

103

74

59

у тому числі

 

в будівлях або спорудах житлової призначеності

26

30

82

85

10

6

НС унаслідок наявності у навколишньому середовищі шкідливих (забруднювальних) і радіоактивних речовин понад ГДК

0

1

0

0

0

0

НС унаслідок раптового руйнування будівель і споруд

4

2

10

0

13

0

НС унаслідок аварій у системах життєзабезпечення

4

5

0

0

0

0

НС унаслідок аварій у системах нафтогазового промислового комплексу 

0

1

0

0

0

0

ВСЬОГО НС ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ

74

63

239

156

187

133

  

Упродовж 2015 року зареєстровано 14 НС на транспорті, в яких 53 особи загинули та 77 – постраждали. Порівняно із 2014 роком кількість таких НС зменшилася на 26,3%, а кількість загиблих і постраждалих – на 31% та 26% відповідно (табл. 3).

Найбільш трагічною серед НС на транспорті стала НС державного рівня, що була пов’язана із катастрофою судна «Іволга» поблизу смт Затока Одеської області, внаслідок якої загинуло 19 осіб, врятовано 22 особи, з яких госпіталізовано 18 осіб. Значного резонансу набули НС місцевого рівня, що сталися на території Полтавської, Житомирської та Одеської областей:

У 2015 році зареєстровано 40 НС унаслідок пожеж та вибухів, в яких загинуло 103 особи та 59 – постраждали.

Порівняно із 2014 роком кількість таких НС зменшилася на 15%, а кількість загиблих і постраждалих в них людей – на 32% та 20% відповідно.

Найбільш резонансними були НС регіонального рівня що сталися:

У 2015 році в населених пунктах та на об’єктах суб’єктів господарювання зареєстровано 79 581 пожеж, що на 15,5 % більше, ніж у 2014 році.

Внаслідок пожеж загинуло 1 947 осіб (-13,3%), з них 66 дітей (-12 %), отримали травми 1 360 осіб (-6,2 %), у тому числі 94 дитини (-12,1 %).

Матеріальні втрати від пожеж склали 5676,392 млн. грн. (з них прямі збитки становлять 1458,296 млн. грн., побічні – 4215,096 млн. грн.). Сума завданих прямих збитків зменшилася на 2,2 %, побічних – на 32,4 %.

На підприємствах, в організаціях, закладах кількість пожеж порівняно з 2014 роком зменшилась на 14,9 % і становить 2 168 випадків. Разом з цим, сума завданих прямих збитків від цих пожеж зросла на 6,6 % і складає 544,568 млн. грн., а сума побічних збитків - зменшилася на 69,6 % і складає 1104,813 млн. гривень.

На території житлового сектору кількість пожеж порівняно з 2014 роком зросла на 14 % і становить 59 198 випадків, що складає 74,4 % загальної кількості пожеж. Від необережного поводження з вогнем сталося   56 869 пожеж (71,5 % загальної кількості пожеж), що на 31,2 % більше, ніж у 2014 році.

У 2015 році виникло 2 НС, пов’язані із раптовим руйнуванням будівель та споруд, що вдвічі менше порівняно із показниками таких НС у 2014 році. Внаслідок цих НС загиблих та постраждалих не зареєстровано.

У 2015 році, порівняно із 2014 роком, зареєстровано незначне зростання кількості НС на системах життєзабезпечення (у 2015 році зареєстровано 5 НС, у 2014 році – 4 НС, а у 2013 році НС на системах життєзабезпечення зареєстровано не було). Найбільш масштабні серед них НС зареєстровані на території Донецької і Миколаївської областей та були пов’язані із:

НС об’єктового рівня, пов’язану із аварією у системі нафтогазового промислового комплексу, зареєстровано у Роменському районі Сумської області, де внаслідок виходу газової суміші із законсервованої (недіючої) свердловини сталося горіння розпиленого фонтану газоповітряної суміші висотою до 4 м та площею до 6 кв. м. Законсервована газова свердловина № 80 (не експлуатується з 2008 року) знаходиться у полі на відстані до 2,5 км від села Малі Бубни та до 5 км від села Артюхівка (Артюхівське родовище, цех видобутку нафти і газу № 3 нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" ПАТ "Укрнафта"). Силами ДСНС та Полтавської воєнізованої частини по попередженню і ліквідації відкритих нафтових і газових фонтанів ПАТ "Укрнафта" надзвичайну ситуацію ліквідовано. Причина НС – незадовільний технічний стан запірної арматури.


Повернутися НС соціального характеру

У 2015 році зареєстровано 8 НС соціального характеру, що на 20% менше, ніж у 2014 році. Переважна більшість цих НС (75% або 6 НС) сталася внаслідок нещасних випадків з людьми, з них 4 НС були спричинені недотриманням вимог техніки безпеки під час виконання трудових обов’язків.

Внаслідок НС соціального характеру у 2015 році загинуло 64 особи (з них 9 дітей) та 132 особи (з них 11 дітей) постраждали.

Порівняно з 2014 роком кількість постраждалих та загиблих в таких НС збільшилася (у 2014 році в 10 НС соціального характеру загинуло 23 особи та постраждала 1 особа). Збільшення кількості загиблих і постраждалих сталося за рахунок НС державного рівня на території Донецької та Луганської областей, де починаючи з 10 січня 2015 року внаслідок протиправних дій терористичного спрямування, що здійснюються незаконними воєнізованими формуваннями, значно погіршились умови життєдіяльності населення, а саме:


Повернутися Довідкові дані про застосування сил реагування на НС у 2015 році

ДСНС України безпосередньо брала участь у ліквідації НС силами аварійно-рятувальних загонів, підрозділами пожежної охорони та спецформувань, оперативними групами територіальних управлінь ДСНС України або координувала дії з ліквідації наслідків НС у 99 випадках з 148 (67 %).

До аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у 148 НС залучалося понад 6,2 тис. осіб та понад 1,2 тис. одиниць техніки підрозділів органів виконавчої влади та підприємств. За цей період у ліквідації 99 НС було задіяно понад 3,0 тис. чоловік особового складу та більше 500 одиниць техніки сил ДСНС України.

Протягом 2015 року в результаті вжитих заходів врятовано 2 тис. 862 особи.

У 2015 році піротехнічними підрозділами ДСНС України здійснено 8 тис. 81 виїзд, під час яких виявлено, вилучено та знищено 50 тис. 152 вибухонебезпечних предметів часів минулих війн.

Протягом 2015 року на водних об’єктах загинуло 1 тис. 232 особи та врятовано 758 осіб (у 2014 році загинуло 1 тис. 486 осіб та врятовано 681 особу).


Повернутися Висновки

У 2015 році, порівняно 2014 роком, загальна кількість НС дещо збільшилася, при цьому кількість НС техногенного та соціального характеру зменшилася. Збільшення кількості НС сталося внаслідок зростання кількості медико-біологічних НС, а кількості постраждалих – внаслідок зростання їх частки в НС соціального характеру. Також у 2015 році зареєстровано збільшення кількості НС на системах життєзабезпечення та НС унаслідок пожеж і вибухів у будівлях та спорудах житлової призначеності, за рештою видів НС спостерігається зменшення їх кількості.

Аналіз динаміки і стану природної та техногенної безпеки в Україні показав, що в цілому кількість надзвичайних ситуацій має тенденцію до зниження, зокрема у 2015 році зареєстровано найменшу кількість НС техногенного характеру та загиблих в НС за період спостережень 1997–2015 років. Варто зазначити, що стала тенденція до зменшення кількості НС техногенного характеру спостерігається з 1999 року (з 261 НС до 63 НС у 2015 році), а зменшення кількості загиблих – з 2007 року (з 622 осіб до 242 – у 2015 році). Тенденція до зменшення кількості постраждалих в НС простежується починаючи з 1998 року (3780 осіб) до 2014 року (680 осіб), за винятком 2004 та 2015 років (2330 та 962 особи відповідно), коли їх кількість зростала.

В територіальному відношенні, найбільшу кількість НС у 2015 році зафіксовано у м. Києві та Київській області, а найменшу – в Івано-Франківській, Кіровоградській та Луганській областях.

Незважаючи на зменшення у 2015 році кількості НС державного рівня та тенденцію до зниження рівня техногенної та природної небезпеки, рівні ризиків виникнення НС природного та техногенного характеру і ризиків збитків від них залишаються практично незмінними та досить високими для більшості регіонів України.

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру в Україні у 2015 році є:


   
Довідка за квартал
1 Жовтня16:00 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні упродовж 9 місяців 2019 року
1 Липня16:07 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні упродовж І півріччя 2019 року
1 Квітня12:00 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні упродовж І кварталу 2019 року
15 Січня15:00 Інформаційно-аналітична довідка про виникнення надзвичайних ситуацій в Україні у 2018 році
1 Жовтня15:29 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні упродовж 9 місяців 2018 року
2 Липня09:00 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні упродовж І півріччя 2018 року
18 Квітня09:20 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні упродовж І кварталу 2018 року
25 Січня11:30 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення надзвичайних ситуацій в Україні у 2017 році
18 Жовтня11:32 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні упродовж 9 місяців 2017 року
3 Липня18:00 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні протягом І півріччя 2017 року
30 Квітня00:00 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні протягом І кварталу 2017 року
23 Січня11:00 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні протягом 2016 року
17 Жовтня13:00 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні протягом 9 місяців 2016 року
31 Липня00:00 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні протягом І півріччя 2016 року
31 Березня23:59 Інформаційно – аналітична довідка про виникнення НС в Україні протягом І кварталу 2016 року
Довідка за квартал