ГоловнаДіяльністьГромадські заходи та акціїВсеукраїнська акція "Герой-рятувальник 2016 року"
 Версія для друку
Всеукраїнська акція "Герой-рятувальник 2016 року"
0003.jpg                                                                                                                  

Валерій Тимчук

 

(1971 р.н., Рівненська обл.)

 

Прапорщик служби цивільного захисту, водій 6-ї державної пожежно-рятувальної частини 4-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Рівненській області

 

5 червня 2016 року близько 17:30 Валерій Васильович, перебуваючи поза службою, порався на своїй земельній ділянці поруч зі ставком у смт. Млинів Рівненської обл., на березі якого відпочивала компанія, рибалячи та розпиваючи алкогольні напої. Аж раптом Валерій почув відчайдушні крики про допомогу – тонула жінка, яка несподівано впала з пірса і миттєво пішла під воду.

Звикнувши діяти оперативно, працівник Державної служби України з надзвичайних ситуацій побіг до ставка та стрибнув у воду. На відстані 2-х метрів від берега він таки побачив непритомну потерпілу та витягнув її з води. Викликавши швидку, не став чекати на її прибуття, а почав надавати жінці, яка була без ознак життя, першу домедичну допомогу. Завдяки цьому після кількох хвилин реанімаційних заходів врятована почала дихати. Медики не забарилися. Але оскільки під’їзд до ставка відсутній, Валерію довелося вести лікарів до потерпілої через усю земельну ділянку пішки.

Врятована жінка залишалася непритомною і потребувала транспортування в реанімацію. Тому Валерій ще 300 метрів віз її до карети швидкої допомоги єдино доступним йому транспортним засобом – мотоблоком із причепом.

Медики визнають: якби не вчасно та кваліфіковано надана долікарська допомога, жінка загинула б. А завдяки Валерію Васильовичу, який за 20 років служби до автоматизму відпрацював на навчаннях усі алгоритми порятунку людей, наступного дня вона покинула медичний заклад.

За мужність та героїзм Валерій Тимчук був нагороджений нагрудним знаком ДСНС України.

 

 

                               ***************************************************

                                                                                                                                                                                

 


                   

DSC_00861.jpg                                               

 Котельников Олег Олександрович

                (1986 р. н., Миколаївщина) 

Молодший лейтенант, старший помічник начальника штабу 501 батальйону морської піхоти

 

17 березня 2016 року, повертаючись разом із іншими морськими піхотинцями в розташування своєї  військової частини, на Аляудський півострів, що у Миколаєві, Олег Котельников побачив, як літній чоловік (пізніше з’ясувалося – це був 73-річний Анатолій Григорович Коваленко) безпорадно борсається в холодній воді річки Інгул поблизу мосту, з останніх сил тримаючись за троси. Люди та інші рибалки, що знаходилися неподалік і бачили, як дідусь, рибалячи на гумовому човні, впав у річку, лише з цікавістю спостерігали.

Не роздумуючи, Олег скинув із себе верхній одяг, узявся за троси, що тримали понтони пішохідного мосту, і почав спускатися по них до потерпілого. Діставшись човна, офіцер сів у нього та витягнув із води ледь притомного чоловіка. На щастя, медична допомога нікому не знадобилася — обидва обігрівалися вже вдома.

Згодом Анатолій Григорович і його родичі дуже тепло і душевно дякували рятівникові, пригощаючи з любов’ю і вдячністю спеченими смаколиками.

Про цей героїчний і людяний вчинок Україна дізналася завдяки свідкам випадку, зокрема – товаришам по службі Олега, які зафільмували порятунок дідуся і виклали відео в Інтернет.

 

                                                                                                                                                                     

                                      *****************************************

 

23.jpg  

Нагірний Євген Іванович

 

(1999 р.н., Івано-Франківщина)

 

 

Випускник Делятинскої ЗОШ І-ІІІ ступенів

Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл

 

 

7 грудня 2015 року в с. Делятин Наддвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. пожежа ледь не знищила все сільське подвір’я і могла забрати людське життя, якби Євген Нагірний рішуче та відважно не кинувся її гасити.

Того дня, малюючи біля вікна, Євген побачив невелике полум’я біля сусідської хати, спершу подумав, що то сусід розпалив багаття, але вже за кілька хвилин зрозумів палає дровітня.

Школяр не розгубився і кинувся гасити пожежу. До приїзду рятувальників Євген робив усе можливе, щоб вогонь не перекинувся на житловий будинок, адже знав, що в хаті — тяжкохворий нерухомий син господарів. По воду довелося бігати аж до сусідніх дворів — за 100 метрів.

Сусіди бачили, як шиферне покриття від високої температури лопалося і розліталося на шматки у хлопця над головою, але той не зважав на небезпеку.

А за кілька днів, оговтавшись від пожежі, сім’я Кузенків звернулася листом до Управління ДСНС України в Івано-Франківській області з проханням відзначити юного рятівника, адже переконані: якби не він — все вигоріло би вщент.

Дії юнака під час пожежі були оцінені й професійними рятувальниками — за відвагу, рішучість та неабияку хоробрість хлопцеві вручили не лише відзнаку, а й сертифікат для вступу в профільний навчальний заклад.

 

                                        *****************************

 


IMG_1198.jpg                                                                                                                          

Тронов Олег В’ячеславович

 

(1989 р. н., Харківщина)

 

 

Слюсар ТЕЦ-5 у с. Подвірки Дергачівський р-ну

Харківської обл

 

15 жовтня 2015 року мешканці горішніх поверхів будинку № 12 на вул. Пушкіна в смт. Солоницівка Дергачівського р-ну опинилися у димовому полоні – через пожежу в квартирі на 4-му поверсі чорний густий та їдкий дим заповнив ледь не всю будівлю і перекрив можливі шляхи евакуації.

Саме тоді на одному з балконів 5-го поверху Олег Тронов, що мешкав у тому ж під’їзді гуртожитку, побачив сусідів із маленькою дитиною та підлітком, які просили про допомогу. Молодий чоловік не став чекати прибуття пожежників і рятувальників, а почав діяти.

Він дістався даху, а потім без жодної страховки спустився з нього на карниз балкону з людьми. Взявши з рук матері переляканого 1,5-річного хлопчика, Олег підняв малюка на дах та відвів його у безпечне місце. Був готовий таким чином допомогти і дорослим із підлітком, але ті побоялися лізти на дах через балкон і стали чекати на пожежників, які й урятували їх із задимленої будівлі за допомогою автодрабини.

Одразу після пожежі чоловік зізнався: висота лякала, але іншого шляху він не бачив — хотів врятувати бодай маленьку дитину.

Цей відважний вчинок не залишився поза увагою не лише громадськості, а й представників органу місцевої влади – Дергачівської райдержадміністрації.

 

 

                            *********************************************

                                                                                                                                                                         

 


Фото герой-рятівник.JPG                                                                                                                     

Степанов Олег Русланович

 

(2001 р. н., Чернівецька область)

 

Учень НВК с. Форосна Новоселицького району Чернівецької обл.

 

11 лютого 2016 року в с. Форосна Новоселицького р-ну Чернівецької обл. у невеличкому будиночку, де мешкала багатодітна сім’я Степанових, що втекли від війни з рідної Луганщини, близько 7-ї ранку сталася пожежа — на горищі зайнялася стара електропроводка.

Вогонь швидко ширився всією хатою і перекинувся на дитячу кімнату. Оскільки батьків удома не було, Олег, найстарший серед дітей, розумів, що тільки він зможе запобігти біді.

Лиш відчувши запах диму і зрозумівши, що будинок горить, хлопець, не гаючи часу, відразу почав рятувати сестер і братів: допоміг вийти на свіже повітря двом старшим діткам і виніс на руках 4-річного братика та 1,5-річну сестричку. Потім повідомив про пожежу сусідів, які й викликали вогнеборців.

Рятуючи дітей, Олег отримав опіки рук 1-го ступеня, адже прикривав ними обличчя від вогню. Каже: “Боявся, та не було виходу. Треба було швидше винести дітей, поки в хаті нічого не обвалилося”.

 

 

                    *************************************************

                                                                                                                                                                               

 


пробник3.jpg                                                                                                                                                

Фесюн Роман Олександрович

 

(2010 р. н., Чернігівська обл.)

 

 

24 березня 2016 року в с. Рогізки Сновського р-ну Чернігівської обл. в одному з приватних житлових будинків сталася пожежа.

Залишившись цього дня за старшого зі своїми півтора та трирічним братиками, Романко і не підозрював, що стане героєм.

Граючись в очікуванні мами, діти опинилися за крок від біди – через несправну електропроводку в кімнаті спалахнула пожежа. Але маленький Роман не розгубився – він самотужки виніс своїх братиків із палаючої оселі. На момент прибуття пожежників полум’я встигло охопити кімнати та дах будинку. Вогонь винищив і покрівлю, і перекриття оселі, але завдяки злагодженим і оперативним діям вогнеборців вдалося не допустити подальшого поширення пожежі.

Односельці не стали байдужими до біди матері-одиначки та зібрали багатодітній сім’ї гроші на нову оселю.

 

 

                **********************************

                                                                                                                                           

 


Моргунов Костянтин.jpg                                                                                                         

Моргунов Костянтин Сергійович

 

(1989 р.н., Луганщина)

 

 

Водій ПрАТ “Сєвєродонецьке об’єднання АЗОТ”

у м. Сєвєродонецьк Луганської обл

 

14 травня 2016 року в с. Борівське на Луганщині від вогню ледь не загинуло четверо літніх людей. А запобіг лихові Костянтин Моргунов. Вийшовши на ґанок свого будинку близько четвертої години ранку, він помітив пожежу — горіла сусідська хата (як з’ясувалося згодом — через коротке замикання).

Знаючи, що в хаті троє стареньких, Костянтин розумів: окрім нього, допомогти їм нікому, оскільки будинок уже був у полоні вогню: полум’я виривалося з-під даху, а кімнати заповнив їдкий дим. Тому чоловік без вагань кинувся їх рятувати і вивів із охопленого вогнем будинку.

Коли ж з’ясувалося, що в іншій кімнаті будинку, з протилежного боку, є ще одна людина, драбиною розбив склопакет, щоб потрапити всередину задимленої оселі.

Діставшись кімнати, чоловік побачив стареньку, яка лежала на підлозі та перелякано кричала. Костянтин допоміг їй вийти на свіже повітря, а незабаром постраждалій була надана медична допомога.

Хоробрість, з якою Костянтин кинувся допомагати стареньким, не залишилася поза увагою — він отримав не лише відзнаку від регіонального управління ДСНС України, а й пропозицію стати водієм оперативно-рятувальної служби, де й працює вже 1,5 місяця.

 

              *************************************************************

                                                                                                                                                                                          

 


Иваников.jpg                                                                                                              

Іваніков Костянтин Вікторович

 

(1984 р.н., Дніпропетровщина)

 

 

Підприємець у м. Першотравенськ Дніпропетровської обл.

 

 

24 травня 2016 року міг стати для однієї з родин м. Першотравенська Дніпропетровської обл. трагічним, але завдяки Костянтину Вікторовичу Іванікову того не трапилося.

Везучи 24 травня 2016 року свою дружину автомобілем до центральної міської лікарні, Костянтин побачив вогонь, що виривався з вікон першого поверху будинку № 3 на вул. Шахтарської Слави, і натовп людей навколо нього. Дізнавшись, що в палаючій квартирі діти, чоловік забіг у під’їзд, та попри відчинені двері потрапити в неї не міг через густий їдкий дим. І лише після кількох невдалих спроб, допомагаючи собі мокрим рушником, Костянтин таки зміг дібратися зали, звідки лунав дитячий стогін: маленький хлопчик забився в куток і боявся виходити. Схопивши перелякану дитину, чоловік мерщій вибрався на подвір’я, звідки маля відразу забрали до лікарні.

Ще одного малюка, якого Костянтинові не вдалося врятувати з палаючої оселі, допоміг винести через вікно молодий хлопець. Вогнеборці ж, які оперативно прибули на місце події відразу після виклику, протягом 9 хв. повністю ліквідували пожежу.

Двоє братиків залишилися живими та неушкодженими і після нетривалого перебування у медичному закладі знову повернулися додому.

 

                             *****************************************************

                                                                                                                                                                                       

 


Колодій_герой_рятувальник.jpg                                                                                                             

Колодій Андрій Ігорович

 

(1980 р.н., м. Київ)

 

 

Страшна подія, що сталася 25 лютого 2016 року в середмісті нашої столиці, схвилювала всю Україну, яка впродовж трьох діб слідкувала за високопрофесійною роботою рятувальників. Вони, рятуючи тоді не одне людське життя, щомиті ризикували втратити своє — теж залишитися під завалами давно відселеного будинку на вул. Богдана Хмельницького.

Один із врятованих — Володимир, що працював на 5-му та цокольному його поверхах, щиро зізнався: «Ніколи не забуду те відчуття, коли, перебуваючи на межі життя і смерті, я відчув дотик до своєї руки живих теплих долонь. Той день став другим моїм днем народження…». Рятувальник, про якого йдеться і який проявив у тій страшній ситуації неймовірні мужність і рішучість, підполковник служби цивільного захисту, начальник управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України в м. Києві Колодій Андрій Ігорович.

Володимир був останнім із 3-х чоловіків, кого врятував Андрій разом із колегами. Його, повністю засипаного будівельним сміттям і затисненого важкими балками чи не найдовше довелося вивільняти з-під завалів.

Саме Андрію Ігоровичу випало на долю, мабуть, найскладніше в тій винятково складній надзвичайній ситуації – не маючи точної інформації про обставини трагедії та кількість людей, які після обвалу будинку опинилися під товстим шаром будівельного сміття, а також не знаючи точного архітектурного плану занедбаної та відселеної старовинної будівлі, офіцер повинен був оперативно організувати та скоординувати пошуково-рятувальну роботу. Були залучені всі можливі механізми порятунку людей, всі компетентні служби ДСНС України (найперше – регіональні), Київської міської та Шевченківської районної в м. Києві державних адміністрацій, КАРС «Київська служба порятунку», а також Національна поліція України. Більш як 600 фахівців, 100 одиниць техніки працювали під час проведення пошуково-рятувальної операції, щоб вберегти життя тих, хто опинився під завалами будівельного сміття.

 

                                            *********************************************************

                                                                                                                                                                                          

 


 

DSC_8477.jpg                                                                                                            

Калішук Володимир Едуардович

 

(2001 р. н., Волинської обл.)

 

Учень НВК “Луківська ЗОШ I-III ступенів ліцей”

у смт. Луків, Турійського р-ну Волинської обл

 

30 січня 2016 року в с. Комарів Турійського р-ну Волинської обл. мало не сталася страшна трагедія – бажаючи випробувати на міць лід на одному зі ставків, за крок від смерті опинився 13-річний Станіслав Близнюк. Тонка крига не витримала ваги дитини і тріснула. За лічені секунди хлопець опинився у воді триметрового водоймища.

Не маючи сил подолати десять метрів до берега, Стас покликав на допомогу. Цей крик почула Ганна Євтух, яка спробувала врятувати дитину, але зрозуміла, що не впорається самотужки.

Близько 10 хв. намагався витягнути дитину за допомогою ланцюга і 54-річний Костянтин Пирх, але й сам провалився під лід.

Володимиру Калішуку довелося рятувати вже обох. Почувши крики про порятунок, прибіг із дошкою, але вона теж пішла під лід. Не допоміг і ланцюг, який опинився під водою, коли Володимир, підійшовши надто близько до краю криги, і сам провалився. Вибравшись на лід, хлопець зміг підтягнути до себе палицею малого Стасика, який на той час, тримаючись за Костянтина, вже наблизився на кілька метрів до Володі. Спільними зусиллями їм вдалося (чоловікові – з води, а хлопцеві – з криги) підштовхнути малого до твердої поверхні та витягнути.

Костянтин, який і досі був у крижаній воді, через переохолодження не міг схопитися рукою за палицю. Тому Володимир ухопив дорослого чоловіка за руку та, доклавши неймовірних зусиль, витяг його на твердий лід.

Хлопець скромно мовчав про свій героїчний вчинок, а його мама лише від сусідів дізналася про те, як ризикував життям її син, рятуючи людей. Однак героєм Володимир себе не вважає – каже, що так вчинив би кожен чоловік.

 

                        **********************************************************

                                                                                                                                                                                        

 

Мета акції

Привернення особливої уваги громадян до професії рятувальника, піднесення на вершину людської поваги його особистості, як одного з найбільш гідних представників нашого суспільства, сприяння формуванню довіри громадян держави до Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, виховання молоді на прикладі героїчних вчинків наших співвітчизників.

Всеукраїнська акція “Герой – рятувальник року” передбачає виявлення непересічних особистостей, які проявили мужність та героїзм під час рятування людей, майна, ліквідації пожеж, аварій, надзвичайних ситуацій, стихійного лиха; донесення до широкого загалу фактів та обставин їх героїчних вчинків, визначення найкращих серед кращих, і як кульмінація – проведення урочистої церемонії нагородження переможців.

 

Організатори акції

Державна служба України з надзвичайних ситуацій

 

Інформаційне та рекламне забезпечення

Здійснюється Державною службою України з надзвичайних ситуацій

 

Учасники акції

Учасником Всеукраїнської акції “Герой-рятувальник року” може стати кожний громадянин, який під час рятування людей, майна, ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, стихійного лиха проявив мужність і героїзм.

 

Умови та порядок проведення акції

    Твіт